Дівчина робить хлопцю мінет. Все чинно, розмірено. Хлопець відкинув голову назад, насолоджується і починає тихенько насвистувати просту мелодію ...
Через деякий час помічає, що дівчина реагує на ритм.
Трохи збільшує такт, дівчина прискорюється. Він починає насвистувати голосніше, поступово прискорюючи ритм. Дівчина теж прискорюється. Хлопець ще швидше. Дівчина теж. Хлопець вже свистить на межі швидкісних можливостей. Голова дівчини рухається як човник швейної машинки. Хлопець вже просто постійно свистить, майже зриваючись на рик і кінчає. Дівчина в знемозі відкидається на спину і часто-часто дихає ...
Хлопець, роздратовано:
- От курво як же ж губи втомилися ...
У лікарні, в двомісній палаті, лежали два безнадійних хворих.
У них були абсолютно однакові ліжка, абсолютно рівні умови ...
Різниця була лише в тому, що один з них міг бачити єдине в палаті вікно, а інший - ні, зате у нього поруч була кнопка виклику медсестри. Йшов час, змінювалися пори року ... Той, що лежав біля вікна, розповідав сусідові про все, що там бачив: що на вулиці йде дощ, сипле сніг або світить сонце, що дерева то вкриті легким блискучим мереживом, то оповиті легкою весняною млою, то прибрані зеленним або прощальним жовто-червоним вбранням ... Що по вулиці ходять люди, їздять машини ... Що там ЖИТТЯ. І ось одного разу сталося так, що першим, тому, хто лежав біля вікна, вночі стало погано. Він просив сусіда викликати медсестру, але той чомусь цього не зробив. І хворий, що лежав біля вікна, помер.
На наступний день в палату привезли іншого хворого, і старожил попросив, якщо вже так вийшло, покласти його у вікна. Його прохання виконали - і він побачив нарешті ... Що вікно виходить на глуху сіру стіну, і крім неї нічого за ним не видно. Він мовчав якийсь час, а потім попросив свого нового сусіда:
- Знаєш ... якщо мені вночі стане погано ... не викликай медсестру.
Адже ось до чого доводить заздрість!