Найбільше хочеться тягнути час, коли розтягуєш задоволення.
Гаючи час із задоволенням, ти його не гаєш.
Парадокс: людина, якій свого часу дівати нікуди, нерідко займається тим, що забирає час у інших.
Час не лікує, час заповнює пам'ять іншими подіями.
Чим більше вільного часу, тим безглуздіше його витрачаєш.
Найбільша наша омана в тому, що в нас є ще багато часу.
Тільки почавши тямущо використовувати свій час, усвідомлюєш скільки його було бездарно витрачено до цього.
Час - дивовижна штука. Його так мало, коли запізнюєшся, і так багато, коли чекаєш.
Щасливі годин не помічають. А ще недоумки, яким наплювати на те, що вам доводиться їх чекати.
Щоб вбити час, не потрібно навіть прицілюватися.
Говорять, час лікує?
Зловживати не варто: передозування смертельно небезпечне!
Ну ніяк не вдається відстежити межу між "так, ще до біса часу" і "аааа, от курва, вже спізнююся!"
Найбільш відалий момент настає в самий невідалий час.
Час - це міра відставання розуму від мислення.