Одеса, пляж Ланжерон:
- Софа Мойсеївна, ви чому не купаєтеся?
- Я вас благаю! В моєму віці? Для кого?
Відомому одеському лікареві телефонує старий приятель:
- Алло, Борю, це ти? Це Абрам, пам'ятаєш мене, золотий? Як у тебе справи?
- Привіт, Абраме, скільки років, скільки зим ... Років десять тебе не чув. У мене все по-старому, кручусь, працюю ...
- Я тобі як раз по роботі телефоную. Чи не міг би ти мене, як свого старого друга, подивитися позачергово, а то у мене щось болить і я не знаю що.
- Абраме, я тебе звичайно подивлюся, тільки запам'ятай одну річ: мої старі друзі всі зі мною, а ті хто телефонують, коли сраку припече, ті просто клієнти.
Оголошення на стовпі біля одеської консерваторії: "Всесвітньо відомий квартет шукає двох скрипалів та віолончеліста".
Сусіди в одеському дворику:
- Соня, ти завагітніла або пообідала?
Термінатор висаджується ввечері в центрі Одеси:
- Мені потрібна Сара Коннор!
- Ви ідіот? Шукати жінку на ім'я Сара в Одесі? У вас акумуляторів не вистачить.
- Ти не зрозумів, я - кіборг!
- А я Трайберг, це Одеса - тут всі такі.
- Я посланий з місією!
- Ви звичайно, кіборг, шановний, але я на вашому місці транзистор б прикрив ...
- Гряде повстання машин!
- (В сторону) Ізя, ти чув людину? Я ж казав, що таксисти піднімуть ціни!
- Я шукаю хлопчика, який очолить повстання!
- Про останнього єврейського хлопчика, який очолив повстання, написали книжку.
- Яку?
- "Євангеліє" ... Ходімо я вам все розповім!
Діалог в одеській аптеці:
- Дайте мені заспокійливе і пачку гумових нацюцюцрників.
- Цікаво, таки кого це ми збираємося спокійно трахнути?
З розмови на одеській кухні:
- Циля! Прислів'я каже, що сніданок з'їж сам, обід - з другом, а вечерю віддай ворогові ...
- Ізя, і на що ти мені таке натякаєш?
- Ти завжди, чомусь їси так, ніби у тебе, таки, немає ні ворогів, ні друзів ...
- Сарочко, люба, а діалог ще можливий чи ти таки вже однозначно права?
Два одеських приятеля.
- Уявляєш, Ізя, я вчора довів жінку до оргазму, тільки одним своїм голосом!
- Фіма, щось не збагну ... Ти що, туди кричав ?!
Одеса. Сім'я рибалить. син:
- Тато, а чому твій поплавок стоїть, а у дідуся лежить?
Голос бабусі за спиною:
- Ой, Семене, коли у дідуся стояв ... Що він тільки не ловив!
- Сарочка, ви таки спите з Яшею?
- Ой, не вигадуйте, ми приятелюємо.
- Ви так голосно приятелюєте, що про це знає вже уся Молдаванка.
В одеській аптеці:
- У вас є засіб для вирощування волосся?
- Є.
- Гарний?
- Таки не те слово! Ви бачите за касою людину з вусами? Так це моя Сара! Вона намагалася відкрити пляшечку зубами.
- Рабинович, вчора у театрі я бачив вашу дружину. Вона так кашляла, що всі на неї озиралися. У неї грип?
- Ні, у неї нове плаття!
Одеса. Ранок. Привоз.
Дайте, будь ласка, мені спробувати он ту ковбаску. Солонувата.
А можна спробувати ось цю? Ні, не годиться, занадто перцю.
А ось ту? Можна спробувати? Ні, прісна. А кров'янка є? Дайте шматочок спробувати, ... жиру забагато ... Ой, це за мною вже така черга?
Вибачте, будь ласка, що я вас затримую.
Голос з черги:
Нічого, нічого, ви снідайте, снідайте, ми почекаємо!
В Одесі:
- Моня, ну шо, як життя?
- Шо тобі сказати, Жора ... Як на кораблі - нудить, а плисти таки треба.
На Привозі.
- Чим ви годували своїх індичок?
- А чому це вас цікавить?
- Я теж хочу так схуднути.
- Фіма, навіщо ти взяв новий пакетик чаю?
- На старому вже ниточка обірвалася.
- І шо таке, рук нема пришити?
- Сарочка! Ти підеш до туалету?
- Ні!
- Тоді я змиваю!
Одеса ...
- Фіма, і де ти познайомився з такою дівчиною?
- Як "де"? На Дерибасівській, під ліхтарем!
- І шо, ліхтар тоді не працював?